© GHETTO

Країна без майбутнього

Реп-формація "Червоний мятеж"

Ти існуєш у місті без надії і сонця,
Тривогою світяться вечірні віконця.
Ніхто нічого не знає про своє майбуття,
Просто поринає в хворобливе забуття.
На твоїх мріях – кайдани.
Болять відкритті душевнії рани
За друзів, що п'ють,
За невинних, котрих
Менти і бандити за рогом б"ють
За тих, хто став наркоманом,
За тих, хто досі живе обманом

У цієї країни майбутнього не має
Більшість тут невимовно страждає
Руїна усюди і далі тільки гірше буде

Скрізь сповнені розпачу очі,
Жаль за рабів капіталу моє серце точить.
Серед під"їздів і тисяч квартир
Сховали колишню людину
Якій тепер ім"я – звір.
Наші квартали – тюрми,
Тут жебраків незчисленнії юрми.
Ти в житті хотів чогось досягнути,
Про це можеш просто забути.

У цієї країни майбутнього не має
Більшість тут невимовно страждає
Руїна усюди і далі тільки гірше буде

Безвихідь надій не лишає
Дехто в іноземне рабство тікає,
А хтось у смуток чорний поринає,
І врешті руки на себе накладає.
Тут доброта помирає
Жадоба і злість огортає,
Система всі поривання вбиває,
Фальшивими цінностями
Свідомість повиває,
Звивини ними наче тирсою забиває.
Сірі думки, невиразні обличчя,
Та все ж таки щось іти далі кличе.
Напевно то яскрава світла мрія,
Бо тут лиш холодний вітер віє.
Ти жук – плавунець по поверхні біга,
В суєті щоденній крутишся як дзига.
Набридлива звичність усього,
Та все єство твоє проти цього.
Звичні, огидні кола,
Жити не навчить жодна школа.
Розумним хтось себе важа
Та голова його світові чужа.
Бо під кісткою сама лиш порожнеча,
Дешеві поняття, коротше – сеча.
Здіймись над усім,
Тебе кличуть простори,
Хай не лякає шаленість зим,
Бо пліснявою вкриєшся скоро
В КРАЇНІ БЕЗ МАЙБУТНЬОГО.

У цієї країни майбутнього не має
Більшість тут невимовно страждає
Руїна усюди і далі тільки гірше буде