І знову хмарам вітер сниться,
І тихо спіють в ясноокеані
Водою вільною вагітні вівці,
І сплять, і марять, поки час настане
Мої отари, мрій грозових повні,
Ідіть на захід, над міста одвічні,
Несіть поволі, тихо в своїй вогкій вовні,
Тихо несіть насіння блискавичне.
І всю росу, що випала на чола,
І всю росу, що попалила вії,
І всю росу, що виплекало поле,
Зберіть поволі, тихо, поки час наспіє.
І коли світ останню кров розтопить,
Коли на площах падатимуть діти,
Як громова гармата, вдарте по Європі,
І спопеліть у корінь паразитів
І в океан несіть золу в останньому потопі.
1923 р.
-
Культура
«Обратная сторона Луны»: 50 лет спустя
Кевин Рид Голос Уотерса>> -
Історія
Был ли Энгельс капиталистом?
Григорий Глоба Мифы классовой пропаганды>> -
Дискусія
Состояние украинской демократии непрочно
Бранко Марцетич Отмена прав человека>> -
Світ
Сирийский разлом
Винcент Сандерс Землетрясение и межимпериалистические противоречия>>