Дніпром

Вода із плином неба –
Жовті піски, береги.
І назустріч «Інтернаціонал» пливе
І стоять без шапок – ми,
Дніпро і далекі гори,
Відбризки огневих стовпів.
Вгруз місяць в оксамитному морі
І пароплав перед мостом хрипів.
Через повідь – димарі чорні
І через зелене сяйво фабричний дим.
Засвітяться над містом вогні вечірні
І замигтить майбутнє перед ним.
І на тлі фарб, і крізь спокійні гомони
Тривожний гудок над хвилями ріки.
І побачив степ,
що замки біля брами зламані!
І свою нерухомість скинув.

1920 р.

м. Кременчук