Вода із плином неба –
Жовті піски, береги.
І назустріч «Інтернаціонал» пливе
І стоять без шапок – ми,
Дніпро і далекі гори,
Відбризки огневих стовпів.
Вгруз місяць в оксамитному морі
І пароплав перед мостом хрипів.
Через повідь – димарі чорні
І через зелене сяйво фабричний дим.
Засвітяться над містом вогні вечірні
І замигтить майбутнє перед ним.
І на тлі фарб, і крізь спокійні гомони
Тривожний гудок над хвилями ріки.
І побачив степ,
що замки біля брами зламані!
І свою нерухомість скинув.
1920 р.
м. Кременчук
-
Життя
Чак-Мооль и растерянный гуманист XXI века
Олег Ясинський Злые боги>> -
Історія
Судьба либерала. На смерть Жириновского
Артем Кирпиченок Опора системы>> -
Світ
Война в Европе: Глобальный Юг за нейтралитет
Дэвид Адлер Опыт Движения неприсоединения>> -
Дискусія
Тезисы против войны
Сергій Киричук Путь трагедии>>