В розгулі п’яної стихії
Під хруст і зойки димарів
Тремтить золотоверхий Київ
З кривавим ворогом у грі.
А над руїнами – як змії,
Як бризки ранньої зорі,
– Він знову наш. Червоний Київ,
В огнях, як низках прапорів.
І до далекої Варшави,
З вогнями Києва в очах,
Поривно йдуть залізні лави,
Панам несуть червоний жах.
1920 р.
-
Культура
«Обратная сторона Луны»: 50 лет спустя
Кевин Рид Голос Уотерса>> -
Історія
Был ли Энгельс капиталистом?
Григорий Глоба Мифы классовой пропаганды>> -
Дискусія
Состояние украинской демократии непрочно
Бранко Марцетич Отмена прав человека>> -
Світ
Сирийский разлом
Винcент Сандерс Землетрясение и межимпериалистические противоречия>>