Ідуть червоні легіони
До здійснення химер моїх.
Зроста, як велетень, мій гріх
І душить стогонами дзвони.
Почують рабські міліони
Всесвітньої пожежі сміх!
Полине він до ніг твоїх,
О Боже, – за небесні гони.
Встає, похована людьми,
Моя червоно-чорна Мрія
З уламків ночі, дня тюрми.
Мов янгол з батогом, – надія!
Повіє згоди! Чуєш? Ми –
Містерії страшної дія.
1918 р.
-
Культура
«Обратная сторона Луны»: 50 лет спустя
Кевин Рид Голос Уотерса>> -
Історія
Был ли Энгельс капиталистом?
Григорий Глоба Мифы классовой пропаганды>> -
Дискусія
Состояние украинской демократии непрочно
Бранко Марцетич Отмена прав человека>> -
Світ
Сирийский разлом
Винcент Сандерс Землетрясение и межимпериалистические противоречия>>