Живем комуною, працюєм. Навколо ліс, самотні села і люди дикі, мов шипшина. Ах, скільки радості, коли ти любиш землю, коли гармонії шукаєш у житті! То ж кожен з нас будує людськості палац і кожен як провісник. Ах, скільки радості, коли ти любиш землю. Нема у ній ні ангелів, ні бога, ані семи небес. А є лиш гордість і горіння, сукупна праця і хвала.
Ну що ж з того, що всесвіт кров залляла? Майбутні встануть покоління – єднання тіл і душ.
Ми робим те, що робим. І світ новий – він буде наш!
1920 р.
Межигір'я
-
Життя
Чак-Мооль и растерянный гуманист XXI века
Олег Ясинський Злые боги>> -
Історія
Судьба либерала. На смерть Жириновского
Артем Кирпиченок Опора системы>> -
Світ
Война в Европе: Глобальный Юг за нейтралитет
Дэвид Адлер Опыт Движения неприсоединения>> -
Дискусія
Тезисы против войны
Сергій Киричук Путь трагедии>>