Товсті мармизи,
похмурілі,
журились сумно –
На загал.
І на Аскольдовій могилі
забули нишком
«Арсенал».
В промовах «щирі
демократи»
До тих верталися років,
щоб нові злочини
сховати,
за спини
нових юнаків.
Із їхніх пащ
тремтіло люто:
«Про революції –
не мрій!
Усі вперед!
Під нові Крути!
За наші статки!
На убій!»
Не клали квітів
ліберали
до тих героїв семисот.
І «зрадою»
затаврували –
увесь
знедолений
народ.
2017 р.
-
Історія
Союз, а не империя. К столетию СССР
Артем Кирпиченок Наследие левых>> -
Економіка
Тайна внешнего долга
Дмитрий Ковалевич Война, бизнес, кредиты>> -
Пряма мова
«Левый лагерь лежит руинах»
Эли Ламдан Почему возвращается Нетаньяху>> -
Культура
«Идеология Аддамсов»
Винсент Сандерс Нормальная семья, нормальная Среда>>