Був сон…
Куди не йшов, кого я не питав,
Ніхто не знав:
Чим скінчиться завзята, клясова війна.
І порон
Мого життя
завіз мене на тихий острів каяття.
Я з розпачем дивився в синю воду:
– Чим скінчиться війна? Страшна
війна?
А тут задумливо шептали дерева
Свої пестливі оди,
І ніч пречиста, зоряна
і все
співало радісно в гармонії природи.
Моя душа
завмерла
і пішла
туди, де зорі
Звивались солодко в ясному хорі.
Як бризки хвиль жевріють в сяйві сонця,
ясніли так небесні золоті квітки,
І коли хор сильніше заспівав
про славу добрих перемог,
я по співучим зорям прочитав,
як сивий астрольог:
«Світ людський – горючий, як хмиз.
Війна припиниться не швидко.
О, видко, видко!
Що тільки над ставами сліз,
Коли не буде гострих лез,
сонцем стане
гармонійний синтез».
І порон
мого життя
покинув тихий острів каяття.
Був сон…
1925 р.
-
Аналіз
«Мистер Черчилль – фашист». Новая книга Тарика Али
Артем Кирпиченок Биография без цензуры>> -
Світ
Rheinmetall: сверхприбыли на крови
Йорг Кронауэр Полигон для оружейного бизнеса>> -
Економіка
Капиталисты кружат над Украиной
Томас Фази Маяк свободного рынка>> -
Історія
Карл Маркс, американский журналист
Григорий Глоба Бухгалтерия классика>>