Зростають звуки
оркестри,
несуться, як вихор в степу...
– Сестро!
Це я ж тобі свою пісню люляю в серці
і в душах людей несу.
Зібрався чорний,
залізний завод
і дивиться на кривляння паяца.
– Хліба і насолод!
– О сестро, цього крику не треба боятись!
Блідий голод
дивиться на нас із кутка
спостережливо.
Яке у нього скривлене й зелене обличчя.
А в натовпі я мну твої перса,
щоб не бачив ніхто, обережно.
Не дивись на нас
такими очима голодними,
натовпе!
Я сам візьму її цілком несподівано,
раптом.
Вона ж стане плакати дивно,
здригаючись тілом маленьким,
і в тузі руки заломить,
згадає неньку.
Ах, який непереможний крик
трудящого роду!
Ситий, прокляття тобі шле робітник!
– Хліба і насолод!
1921 р.
-
Аналіз
«Мистер Черчилль – фашист». Новая книга Тарика Али
Артем Кирпиченок Биография без цензуры>> -
Світ
Rheinmetall: сверхприбыли на крови
Йорг Кронауэр Полигон для оружейного бизнеса>> -
Економіка
Капиталисты кружат над Украиной
Томас Фази Маяк свободного рынка>> -
Історія
Карл Маркс, американский журналист
Григорий Глоба Бухгалтерия классика>>