Похмура ніч над Чілі залягла,
Та смерть життя здолати не змогла.
Ще під катами похитнеться трон,
В народу кожна пісня – то патрон.
Стоїть Віктор на лінії вогню,
Шість смілих струн стріляють в солдатню.
Поети на посту –
І пісня не вмира,
Дзвенить крізь ніч густу
Твоя відважна гра.
Дзвени, гітаро, дзвени, гітаро,
О, дзвени, гітаро!
Нехай у тебе нині рук нема,
Але твоя гітара не німа.
Твоя гітара – автомат,
Бо ти співець, бо ти – солдат.
Як воду спрагла нива навесні,
Ввібрав народ усі твої пісні.
А ворогів пісні твої уб'ють,
Уб'ють на світі ненависть і лють.
1975 р.
Музика Володимира Івасюка, виконує Василь Зінкевич
-
Аналіз
Санкции: жестокие, бесчеловечные, бесполезные
Бранко Марцетич Форма коллективного наказания>> -
Світ
«Издержки войны»: четыре миллиона жертв
Мириам Бергер «Кто за это ответит?»>> -
Культура
«Обратная сторона Луны»: 50 лет спустя
Кевин Рид Голос Уотерса>> -
Історія
Был ли Энгельс капиталистом?
Григорий Глоба Мифы классовой пропаганды>>