Балада про Віктора Хара

Похмура ніч над Чілі залягла,
Та смерть життя здолати не змогла.
Ще під катами похитнеться трон,
В народу кожна пісня – то патрон.

Стоїть Віктор на лінії вогню,
Шість смілих струн стріляють в солдатню.
Поети на посту –
І пісня не вмира,
Дзвенить крізь ніч густу
Твоя відважна гра.

Дзвени, гітаро, дзвени, гітаро,
О, дзвени, гітаро!

Нехай у тебе нині рук нема,
Але твоя гітара не німа.
Твоя гітара – автомат,
Бо ти співець, бо ти – солдат.

Як воду спрагла нива навесні,
Ввібрав народ усі твої пісні.
А ворогів пісні твої уб'ють,
Уб'ють на світі ненависть і лють.

1975 р.

Музика Володимира Івасюка, виконує Василь Зінкевич