Ах життя моє дороге,
Хто мені дав тебе, тепле й сильне?
Бігти берегом, бігти геть,
Бігти холодною вогкою рінню.
Занести руку з-за хмар,
Занести за небесну спину.
Розмах. В удар
Тіло. Голову. Руку вкинути.
Ах життя моє – кругле, як м’яч,
Пружне й палюче – як любов.
Падай. Злітай. Смійся. Плач.
Цілуй дужче, знов і знов.
До кінця цілуй. До зубів,
До холодного цілуй поту.
Так ніхто тебе не любив,
Не пив слину з крепкого рота:
Ах життя моє – кругле, як м’яч,
Ти з яких зірвалось шківі́в?
Души мене. Кров’ю моєю пияч.
– Так ніхто тебе не любив.
1929 р.
-
Життя
Чак-Мооль и растерянный гуманист XXI века
Олег Ясинський Злые боги>> -
Історія
Судьба либерала. На смерть Жириновского
Артем Кирпиченок Опора системы>> -
Світ
Война в Европе: Глобальный Юг за нейтралитет
Дэвид Адлер Опыт Движения неприсоединения>> -
Дискусія
Тезисы против войны
Сергій Киричук Путь трагедии>>